В суботу раненько
текст
нотиВ суботу раненько, в неділю пізненько
Зозуля кувала в саду жалібненько.
Кувала зозуля в саду жалібненько.
Ой то ж не зозуля – то рідная мати,
Вона ж провожала синочка в солдати. (2)
– Іди ж, мій синочку, іди, не барися,
На третій годочок додому вернися. (2)
– Ой знала б ти, мамо, яке ж в мене горе,
То ти би приплила у синіє море. (2)
І синіє море, і бистриє рєки.
Ой мамо, ой мамо, пропав я навєкі. (2)
Зозуля кувала в саду жалібненько.
Кувала зозуля в саду жалібненько.
Ой то ж не зозуля – то рідная мати,
Вона ж провожала синочка в солдати. (2)
– Іди ж, мій синочку, іди, не барися,
На третій годочок додому вернися. (2)
– Ой знала б ти, мамо, яке ж в мене горе,
То ти би приплила у синіє море. (2)
І синіє море, і бистриє рєки.
Ой мамо, ой мамо, пропав я навєкі. (2)
Примітки:
Записано 17 серпня 1993 р. у ст. Старовеличківська Калінінського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення