Ой колись була розкіш-воля
Ой колись була розкіш-воля,
А тепер стала неволенька.
Ой тепер стала неволенька.
Ой болить серце, головонька.
Ой беруть брата у солдати,
А за ним плачуть отець, мати.
А ешо плачуть три сестриці,
Ой три сестриці-жалібниці.
Сама старша сестра коня вивела,
А середня сестра зброю винесла.
А середня сестра зброю винесла.
Сама меньша сестра поруч з братом ішла.
Сама меньша сестра поруч з братом ішла,
Поруч з братом ішла, горько плакала.
– Ой ти, брат, ти наш брат, ти один у нас.
Ой коли ти ж, наш брат, домой в гості прийдеш?
– Ой біжи, сестру, до Дунаю,
Ой візьми, сестру, піску з краю.
Ой посєй, сестру, коло двору.
Ой дощик піде – той пісок зійде.
Ой дощик піде – той пісок зійде,
Тоді твій брат додому прийде.
Ой нема піску, нема всходу,
Ой нема брата із походу.
А тепер стала неволенька.
Ой тепер стала неволенька.
Ой болить серце, головонька.
Ой беруть брата у солдати,
А за ним плачуть отець, мати.
А ешо плачуть три сестриці,
Ой три сестриці-жалібниці.
Сама старша сестра коня вивела,
А середня сестра зброю винесла.
А середня сестра зброю винесла.
Сама меньша сестра поруч з братом ішла.
Сама меньша сестра поруч з братом ішла,
Поруч з братом ішла, горько плакала.
– Ой ти, брат, ти наш брат, ти один у нас.
Ой коли ти ж, наш брат, домой в гості прийдеш?
– Ой біжи, сестру, до Дунаю,
Ой візьми, сестру, піску з краю.
Ой посєй, сестру, коло двору.
Ой дощик піде – той пісок зійде.
Ой дощик піде – той пісок зійде,
Тоді твій брат додому прийде.
Ой нема піску, нема всходу,
Ой нема брата із походу.
Примітки:
Записано 30 січня 1992 р. у ст. Новосергіївська Крилівського р-ну від трьох сестер: Полякової Марії Сергіївни, Завалової Лідії Сергіївни, Милюточкіної Мотрони Сергіївни.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення