Хто не жив, братци, в багатого

текст
Хто не жив, братци, в багатого,
Та той горя, той горя не знає,
Та й той горя, той горя не знає.

Та й все го.., я все горе знаю.
Рано встаю, а пізно лягаю,
Та роблю, роблю, не гуляю.

Та роблю, роблю, не гуляю,
Запрягаю своїх сірих волів
Та іду й у поле орати.

Та іду й у поле орати.
Орав, орав нещасний мальчишка й
До сухо.., до сухого лугу.

До су.., до сухого лугу.
Пустив волів в зелену діброву,
А сам пі.., сам пішов додому.

А сам пі, сам пішов додому,
Як побачив старий хазяїще,
Що іде, що йде з робітнище.

Що іде, що йде з робітнище.
Поставив йому холодного борщу –
Та нехай, та нехай похлище.

Та нехай, та нехай похлище.
Поставив йому порожню макитру –
Та нехай, та й нехай посвище.

Примітки:
Записано 2 вересня 1994 р. у місті Коренівськ від двох сестер: Войтової Ніни Петрівни і Назаревської Ганни Петрівни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.

Рекламне оголошення