Ой немає гірш нікому, ой як тій чайці-небозі,
Що вивела чаєнята при битій доро(зі).

Ішли, ішли чумаченьки – ой гнездечко ой знайшли.
Чаєняточок забрали, гніздо розтопта(ли).

Ой літає чайка, аж об дорогу б’ється.
Сидить чумак на возниці та й з чайки смієть(ся).

– Ой не літай, чайка, ой не вибивай пащі,
Бо це ж твої чаєнята й покипили в ка(ші).

– Ой ви, чумаченьки, ах роздобриє люди,
Буду ж я вам волів пасти, а ще й буду завертати –
Вернить моїх чаєнята, бо я їхня ма(ти).