Ой чиї ж то воли
Ой чиї ж то воли по горі ходили?
– Ой то ж того парня же, та й що ми трьох любили.
Первая любила – та кольцо подарила.
Другая любила же – та постіль білу слала.
Другая любила же – та постіль білу слала.
Третьяя любила же – та, шельма же й, отруїла.
Третья любила – та, шельма й, отруїла.
Під зеленим дубом же та й вином напоїла.
Зелений дубочок та на яр похилився.
Молодий козаче же, та й чогось зажурився?
Молодий козаче, та й чогось зажурився?
Чи воли пристали же, ой чи з дорожки збився?
– Воли не пристали та з дорожки не збився.
Того й зажурився же – ой без доли родився.
– Ой то ж того парня же, та й що ми трьох любили.
Первая любила – та кольцо подарила.
Другая любила же – та постіль білу слала.
Другая любила же – та постіль білу слала.
Третьяя любила же – та, шельма же й, отруїла.
Третья любила – та, шельма й, отруїла.
Під зеленим дубом же та й вином напоїла.
Зелений дубочок та на яр похилився.
Молодий козаче же, та й чогось зажурився?
Молодий козаче, та й чогось зажурився?
Чи воли пристали же, ой чи з дорожки збився?
– Воли не пристали та з дорожки не збився.
Того й зажурився же – ой без доли родився.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 29 серпня 1994 р. у ст. Старокорсунська Совєтського р-ну Краснодара від Нестерової Софії Трохимівни.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення