Ой сів пугач на могилі [3]
Ой сів пугач на могилі
Та й крикнув він: "Пугу!"
Чи не дасть Бог ой козаченька
Хоч на час потугу?
Наші шашки поржавіли,
Мушкети без курків,
А ще й серце ой козацькоє
Не боїца турків.
Наїхали вражі сили
На наші станиці,
Забирають ой добро наше,
Б’ють нас із рушниці.
Ой колись ми панували,
А тепер не будем.
Того щастя, ой тієї долі
Повік не забудем.
Та й крикнув він: "Пугу!"
Чи не дасть Бог ой козаченька
Хоч на час потугу?
Наші шашки поржавіли,
Мушкети без курків,
А ще й серце ой козацькоє
Не боїца турків.
Наїхали вражі сили
На наші станиці,
Забирають ой добро наше,
Б’ють нас із рушниці.
Ой колись ми панували,
А тепер не будем.
Того щастя, ой тієї долі
Повік не забудем.
Примітки:
Записано 31 серпня 1994 р. у ст. Дінська від Бондаренко Пелагеї Пилипівни і Верхових Раїси Григорівни.Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення