А в Варшаві огонь, а в Полтаві димно.
Пішли же наші козаченьки, тілько, тілько штихи видно.
Пішли же наші козаченьки, тілько, тілько штихи вид(но).

– Ой ви, галки-чубарочки, підніміться вгору.
Ой ви же, наші козаченьки, верні.., верніться додому.
Ой ви же, наші козаченьки, верні.., верніться додо(му).

– Ой раді ми б піднятися – туман налягає.
Ой раді ми же вернутися – та пан, та пан не пускає.
Ой раді ми же вернутися – та пан, та пан не пуска(є).

Не так пан же, не так пан, як панова мати.
Хоче же з нами, козаками, турка, турка звоювати.
Хоче же з нами, козаками, турка, турка звоюва(ти).

А ми турка не звоюєм, тілько роздратуєм.
Своїм же білом, білом тілом орлів нагодуєм.
Своїм же білом, білом тілом орлів нагоду(єм).