Я сьогодні щось дуже сумую [2]
Я сьогодні щось дуже сумую –
Про козацькую долю згадав.
І про славу свою не забуду,
Що й колись я, як вітер, гуляв.
Боронив свою рідну країну,
Не боявся я лютих татар.
Подвиг-слава за мною стояла,
Не пустив нас з побєдою час.
А тепер все пройшло, все минуло,
Чорна хмара кругом увійшла.
І по славу синам України
Гірка доля к нам в гості прийшла.
Плачуть гори і плачуть долини,
Плачуть ніви і плачуть ліса.
Плачуть в горі родімиї діти,
Що й навіки завмерла краса.
Про козацькую долю згадав.
І про славу свою не забуду,
Що й колись я, як вітер, гуляв.
Боронив свою рідну країну,
Не боявся я лютих татар.
Подвиг-слава за мною стояла,
Не пустив нас з побєдою час.
А тепер все пройшло, все минуло,
Чорна хмара кругом увійшла.
І по славу синам України
Гірка доля к нам в гості прийшла.
Плачуть гори і плачуть долини,
Плачуть ніви і плачуть ліса.
Плачуть в горі родімиї діти,
Що й навіки завмерла краса.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано 25 січня 1992 р. у ст. Калниболоцька Новопокровського р-ну від фольклорного гурту будинку культури колгоспу "Ленінський шлях".
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення