А вже літ більш двісті [2]
А вже літ більш двісті, як козак в неволі.
Понад Дніпром ходе, викликає долю:
– Гей, вийди, доле, із води,
Визволь мене, середенько, із біди.
– Ой рада б я вийти – так сама в неволі.
Гей, я в неволі, я в ярмі,
Під московським караулом, я в тюрмі.
А в тюрмі – кайдани навіки сковані.
Гей ви, козаки молоді,
А де ваші кониченьки вороні?
– Наші коні в плуги, а козак за плугом.
Гей ти, козаче, бери ніж –
Де побачиш воріженька, там і ріж.
Понад Дніпром ходе, викликає долю:
– Гей, вийди, доле, із води,
Визволь мене, середенько, із біди.
– Ой рада б я вийти – так сама в неволі.
Гей, я в неволі, я в ярмі,
Під московським караулом, я в тюрмі.
А в тюрмі – кайдани навіки сковані.
Гей ви, козаки молоді,
А де ваші кониченьки вороні?
– Наші коні в плуги, а козак за плугом.
Гей ти, козаче, бери ніж –
Де побачиш воріженька, там і ріж.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 28 серпня 1994 р. у ст. Васюринська Дінського р-ну від фольклорного гурту будинку культури.
Джерело:
Українці Кубані та їхні пісні / Упорядник Надія Супрун-Яремко. – Київ: Музична Україна, 2005. – 784 с.Рекламне оголошення