На жопі рівно

Я всім плебеям України цю дарую присвяту,
Всім, кому по**й як жити, і по**й як розмовляти.
Жлобам і дегенератам тупого електорату,
Що стали раком перед зеком за бухло і доплати.
Важкий предмет, підстрелений яйцем, вінком прибитий –
Шикарний вибір, щоб країною рулити,
Бандит, дебіл і клоун, все в одному флаконі,
Тут кожен гопник може стати президентом в законі.
Бандитське шобло засіло в кабінетах, у Верховній Раді,
І завдяки таким, як ти, їм вічно бути при владі,
Тобі ж нічого не треба, в тебе скрізь повний ажур,
Аби смоктати з телецицьки мармелад і гламур.
Хай дєрібанять все, що є, у нас багата країна,
Аби не рухали тебе, бо твоя з краю хатина.
Ти пацифіст і гуманіст, ти воювати не хочеш,
Завжди готовий по команді заплющити очі.

Приспів:
І ти сидиш на жопі рівно, і на все наплювати,
Твій громадянський обов’язок – жерти, сцяти і срати.
Твій атрофований мозок жують гламурні Потапи,
Ти за тарілку недоїдків радий стати на лапи.
Ти вже продав свою душу за цукор, гречку і сало,
Ти хочеш здохнути бидлом, але мене це дістало.
Якщо ти досі вважаєш, що гідний цього болота,
Не називай себе людиною – ти просто сволота.

Нехай бастує Європа – а ми не зробим нічого,
У нас донецька шпана на місці Господа Бога.
Нас не хвилює, що діти помирають від раку –
Крім Євро-2012 нам все навколо до сраки.
Хай нас катують в ментурах, хай чесна нищиться преса,
Хай бидло гине під колесами крутих мерседесів,
Нехай неголене чмо жартує Голодомором,
Нас не образить ніщо, бо ми пропили свій сором.
У нас героями ті, хто заслуговує сісти,
Бездарні ляльки як один тепер народні артисти.
Попса і пиво заміняє нам культуру і мову,
Ми всі обрали потвор, і оберемо їх знову.
Себе вважаєм народом, але насправді ми стадо,
Нам прогинатись не вперше, і ми прогнемося радо.
Раби за власним бажанням, нам не потрібна свобода,
Забули ми, що влада мусить боятись народу.

Приспів (2)


Рекламне оголошення