Був собі бандьора
Був собі бандьора, Петро ся називав.
Він часто виходив з лісу, в стодолу ся ховав.
Вояк спить в стодолі і сон йому ся снить,
Що зрадник тут його зрадить, покаже, де він спить.
Місце обступили, кричать: "Бандьора, здайсь!"
Вояк вистрілив у серце!.. Кати кричать: "Рубай!"
Місце обступили, Петро вже не живий.
Кати кричать вже з утіхи: "Бандьора молодий!"
Мила йде з роботи, в стодолу загляда,
А там в кутку він убитий, Петра уже нема.
Він часто виходив з лісу, в стодолу ся ховав.
Вояк спить в стодолі і сон йому ся снить,
Що зрадник тут його зрадить, покаже, де він спить.
Місце обступили, кричать: "Бандьора, здайсь!"
Вояк вистрілив у серце!.. Кати кричать: "Рубай!"
Місце обступили, Петро вже не живий.
Кати кричать вже з утіхи: "Бандьора молодий!"
Мила йде з роботи, в стодолу загляда,
А там в кутку він убитий, Петра уже нема.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення