В селі, на Вибранівці, серед пахучих трав,
В селі, на Вибранівці стрілець Микола впав.

Всі друзі – коло нього, всі друзі – у журбі,
І ліки прикладають, а він – неначе в сні.

Всі друзі коло нього поставали в ряд.
Дивляться, якась жінка біжить сюди до нас.

Біжить вона стежкою, а кулі – наче град!
Біжить вона стежкою, не подається взад.

Прибігла до Миколи і стиха шепотить:
"Ой сину мій, Миколо, а що ж тобі болить?"

"Болить мене серденько, ще й лівая рука,
О то ж ня поранила куля ворожая".

В селі, на Вибранівці, серед пахучих трав,
В селі, на Вибранівці стрілець Микола впав.