Ой поїхав стрілець на страшну війну [2]
Ой поїхав стрілець на страшну війну
І поліг у бою за Україну.
Його вірні друзі, що з ним разом йшли,
Взяли мертве тіло, в Черче принесли.
Взяли б, товаришу, тебе з собою,
Але спішимося разом до бою.
А старенький батько з війни повертав,
Він здибав стрільника, що вбитий лежав.
Почав приглядатись, хто це за один,
Пильніше поглянув, а це його син.
Назбирав дощечок, збив домовину
І гірко заплакав: "Сину мій, сину!"
Як прийшов додому і сперся на тин,
Дружина питає: "Де наш рідний син?"
У селі, у Черчі! Там є могила...
Ой там спочиває рідна дитина.
А на могилі червона калина,
За стрільцем рида молода дівчина.
А на тій могилі терновий вінець,
Ой там спочиває молодий стрілець.
А на тій могилі хрест березовий,
Ой там спочиває стрілець молодий.
І поліг у бою за Україну.
Його вірні друзі, що з ним разом йшли,
Взяли мертве тіло, в Черче принесли.
Взяли б, товаришу, тебе з собою,
Але спішимося разом до бою.
А старенький батько з війни повертав,
Він здибав стрільника, що вбитий лежав.
Почав приглядатись, хто це за один,
Пильніше поглянув, а це його син.
Назбирав дощечок, збив домовину
І гірко заплакав: "Сину мій, сину!"
Як прийшов додому і сперся на тин,
Дружина питає: "Де наш рідний син?"
У селі, у Черчі! Там є могила...
Ой там спочиває рідна дитина.
А на могилі червона калина,
За стрільцем рида молода дівчина.
А на тій могилі терновий вінець,
Ой там спочиває молодий стрілець.
А на тій могилі хрест березовий,
Ой там спочиває стрілець молодий.
Примітки:
Кожен куплет повторюється двічі.Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення