В Загорові, на горі
текст
нотиВ Загорові, на горі,
У старім монастирі,
У неділю, рано-вранці,
Там молилися повстанці.
"Благослови, Божа Мати,
На ворогів міцно стати,
Боронити Україну
По лицарськи – до загину".
"Борітеся, мої діти,
Бідну землю бороніте,
За прикладом мого Сина
Встане з мертвих Україна".
В понеділок, на світанку,
В Загорові блищать танки,
Гудуть авта й літаки –
Облягають німаки.
"Друзі, алярм, гей вставайте,
Монастиря не давайте,
Бороніте Україну.
Здобудемо, або згинем!
Стало дніти у вівторок –
Їх тисячі, а нас сорок..."
Налягають німаки –
Не даються козаки.
Той ранений вже вчетверте,
Одмагається від смерти:
"Зажди, смерте, хоч хвилину –
Ще зіб’ю з одну машину".
Той під розп’яттям конає
І на Христа поглядає:
"Ти за нас вмер, Божий Сину,
І ми гинем за Вкраїну".
Стало в середу смеркаться –
Залишилось вісімнадцять.
З полеглими попрощались...
Крізь ворожий стрій прорвались.
В Загорові на горі,
Спочивають лицарі,
Хрест високий в головах:
"Полягло тут двадцять два".
Спіть спокійно, друзі милі,
У високій цій могилі...
Пімстимо смерть і руїну,
Здвигнем з мертвих Україну.
У старім монастирі,
У неділю, рано-вранці,
Там молилися повстанці.
"Благослови, Божа Мати,
На ворогів міцно стати,
Боронити Україну
По лицарськи – до загину".
"Борітеся, мої діти,
Бідну землю бороніте,
За прикладом мого Сина
Встане з мертвих Україна".
В понеділок, на світанку,
В Загорові блищать танки,
Гудуть авта й літаки –
Облягають німаки.
"Друзі, алярм, гей вставайте,
Монастиря не давайте,
Бороніте Україну.
Здобудемо, або згинем!
Стало дніти у вівторок –
Їх тисячі, а нас сорок..."
Налягають німаки –
Не даються козаки.
Той ранений вже вчетверте,
Одмагається від смерти:
"Зажди, смерте, хоч хвилину –
Ще зіб’ю з одну машину".
Той під розп’яттям конає
І на Христа поглядає:
"Ти за нас вмер, Божий Сину,
І ми гинем за Вкраїну".
Стало в середу смеркаться –
Залишилось вісімнадцять.
З полеглими попрощались...
Крізь ворожий стрій прорвались.
В Загорові на горі,
Спочивають лицарі,
Хрест високий в головах:
"Полягло тут двадцять два".
Спіть спокійно, друзі милі,
У високій цій могилі...
Пімстимо смерть і руїну,
Здвигнем з мертвих Україну.
Примітки:
Пісня невідомих авторів про бойові події біля с. Загорова Локачинського району на Волині. Це один з найвідоміших героїчних боїв УПА. Чота особливого призначення Берези (Андрій Мартинюк з с. Квасів Горохівського району) з куреня Остапа взяла під охорону монастир у Новому Загорові, що стояв на височині у вигідному стратегічному місці на перехресті доріг. Його мали намір зайняти німці. Бій розпочався рано-вранці 9 вересня 1943 р. масовим бомбардуванням німецької авіації, гарматними обстрілами з танків і мінометів. Протягом 3-х днів і ночей безперервного бою повстанці успішно відбивали численні атаки гітлерівців і допоміжної польської поліції. Тодішня газета (виходила німецькою мовою у Луцьку), повідомляла, ніби у монастирі засіло 2 полки бандерівців, тому є великі втрати: 540 убитих і 600 поранених солдатів. Фактично монастир обороняло 44 повстанці. У бою загинуло 29, а решта неушкоджені з боєм вийшли з оточення. Про цю героїчну битву і складена пісня.Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення