Свіча горить

текст
Свіча горить рожевим світлом,
Зорі за ґратами світять,
За дверми чути, вартовії
Машини глухо стукотять.

Один в’язень був наймолодший,
Схилив він голову на грудь.
Він бідний плаче і ридає,
Чогось не може він заснуть.

Глядить без грати у віконце,
А там в горах доріжка йде,
А тов доріжков йде дівчина,
Чогось до мене не прийде.

Прийди, дівчино, на хвилину,
Прийди, дівчино, хоч на дві,
Забилось серце у неволі,
У тій проклятій мнов тюрмі.

Тюрма, тюрма, велике слово,
Для всіх велика і страшна,
Тільки для мене не страшная,
Давно з тюрмою спізнався я.

На щось мя, мамо, породила,
На щось мя, мамо, сповила?
Судьба, нещастя і недоля
Також мене уповила.

Примітки:
Пісня створена (очевидно колективно) ще у тридцятих роках у польських тюрмах. Вона була дуже популярною в УПА у роки німецької окупації. Таку ж широку популярність мала в часи сталінських репресій.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.

Рекламне оголошення