Служив стрілець при сотні,
Мав років двадцять три –
Зустрів він там дівчину,
Що несла пироги.

Приспів:
Ой чула, чула, чула,
Ой чула, чула ти,
Зустрів він там дівчину,
Що несла пироги.

Дівчино моя мила,
Ти знаєш мої сни,
Ти знаєш, що я люблю
Із сиром пироги.

Пішли вони на стежку
І сіли в бур’яни,
Дівчина його гладить,
А він їсть пироги.

В кущах зашелестіло –
Неначе вороги
Стрілець схопив папашку,
Подався в терени.

Прибіг стрілець до сотні
І крикнув: "Вороги!"
Рятуйте ту дівчину,
Що несла пироги.

Пішла сотня в атаку,
Розбила ворогів,
Відбила ту дівчину
Й макітру пирогів.