На захід сонце вже схилилось
На захід сонце вже схилилось,
Лягають тіні на поля,
Від чого, серце, засмутилось,
Чого ж ви, сльози, на очах?
Чого сумуєш за весною,
Що вже не чути солов’я?
Чи, може, журишся за тою,
Яку люблю і досі я?
Глянь: ясний місяць, світлі зорі
Жартують з небом у воді.
Все спить: поля, ліси і гори,
А чом же сну нема мені?..
Послухай, серце, не журися!
В любов нізащо не вдавайсь,
Згадай ти першу, схаменися,
Нехай гука – не озовись.
Лягають тіні на поля,
Від чого, серце, засмутилось,
Чого ж ви, сльози, на очах?
Чого сумуєш за весною,
Що вже не чути солов’я?
Чи, може, журишся за тою,
Яку люблю і досі я?
Глянь: ясний місяць, світлі зорі
Жартують з небом у воді.
Все спить: поля, ліси і гори,
А чом же сну нема мені?..
Послухай, серце, не журися!
В любов нізащо не вдавайсь,
Згадай ти першу, схаменися,
Нехай гука – не озовись.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення