Під небом чужим я скитаюсь,
Не має поради мені.
Тебе, моя зіронько, благаю:
"Приснися мені хоч у сні".

Хотів би на тебе поглянуть
І слова твого я почуть,
Поради твоєї послухать,
З тобою все горе забуть.

Чи скоро тебе я побачу,
Чи скоро почую твій глас?
Нескоро, нескоро настане
Щаслива хвилина для нас...

Тихенько я лісом проходжу
І чую – зозуля кує,
Згадав я, що в Божому світі
Дівчина кохана десь є.

Веселе, щасливе кохання,
Веселий твій погляд, твій сміх.
Веселе твоє щебетання –
Миліше від всяких утіх.