Прощайте ви, ріднії села
Прощайте ви, ріднії села,
І ти, найдорожча, прощай.
Сьогодні до бою від’їжджаю,
На мене в садочку не чекай.
Не діждешся мене, дівчино,
Не склониш головку на грудь,
Лиш прошу тебе, моя єдина,
Повіки мене ти не забудь.
І сниться сни будуть щасливі,
Присниться Україна вільна,
Присниться з дівчиною розмова,
Остання розмовонька сумна.
В тім бою ревітимуть гармати,
А кулі все сіятимуть смерть.
В тім бою, дівчино, я загину.
В живих ти мене вже не знайдеш.
І ти, найдорожча, прощай.
Сьогодні до бою від’їжджаю,
На мене в садочку не чекай.
Не діждешся мене, дівчино,
Не склониш головку на грудь,
Лиш прошу тебе, моя єдина,
Повіки мене ти не забудь.
І сниться сни будуть щасливі,
Присниться Україна вільна,
Присниться з дівчиною розмова,
Остання розмовонька сумна.
В тім бою ревітимуть гармати,
А кулі все сіятимуть смерть.
В тім бою, дівчино, я загину.
В живих ти мене вже не знайдеш.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення