Подай, дівчино, руку на прощання [3]
Подай, дівчино, руку на прощання,
Най поцілую ще хоч раз,
Бо прийшла година, час іти до бою,
Мушу сповняти той наказ.
Йшли ми до бою темненької ночі,
Зорі над нами сіяли!..
Гармати били, а ми наступали!
Один за одним падали...
Бачив я, бачив раненого друга...
Він впав на землю ще живий.
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:
"Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила,
Опів до другої години".
Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Тільки товариші за мною плакали
Коло стрілецької могили.
Най поцілую ще хоч раз,
Бо прийшла година, час іти до бою,
Мушу сповняти той наказ.
Йшли ми до бою темненької ночі,
Зорі над нами сіяли!..
Гармати били, а ми наступали!
Один за одним падали...
Бачив я, бачив раненого друга...
Він впав на землю ще живий.
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:
"Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила,
Опів до другої години".
Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Тільки товариші за мною плакали
Коло стрілецької могили.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення