Віє вітер
Віє вітер, віє буйний, аж дуб похилився.
Скажи, скажи, козаченьку, куди ти пустився?
Чи ти їдеш в Туреччину братів визволяти?
Чи ти їдеш на Вкраїну, славу добувати?
Я не їду в Туреччину, ані на Вкраїну:
Від могили до могили соколом полину.
Полину я, до могили приляжу,
Батькам нашим всю недолю розкажу.
Розкажу я всю недолю, наше лихоліття,
Та й скажу їм: "Нас сердечно поблагословіте!
Благословіть, благословіть у чистому полі.
Ми чужої не бажаєш, лиш своєї долі!"
Скажи, скажи, козаченьку, куди ти пустився?
Чи ти їдеш в Туреччину братів визволяти?
Чи ти їдеш на Вкраїну, славу добувати?
Я не їду в Туреччину, ані на Вкраїну:
Від могили до могили соколом полину.
Полину я, до могили приляжу,
Батькам нашим всю недолю розкажу.
Розкажу я всю недолю, наше лихоліття,
Та й скажу їм: "Нас сердечно поблагословіте!
Благословіть, благословіть у чистому полі.
Ми чужої не бажаєш, лиш своєї долі!"
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення