Ми партизани
текст
нотиМи партизани, лицарі Вкраїни,
З ворогом лютим в бій кривавий йдем,
Ми свято вірим в нашу перемогу,
Бо ми Вкраїні волю принесем.
Хоч тисяча впаде за її свободу,
Ті, що остануть, будуть продовжать
Боротьбу за волю, за нашу державу
Від Сяну до Дону, Тиси по Кавказ.
Нас ворог боїться, каже, що бандити,
Хоче відірвати від братів, сестер.
Але, лютий кате, знають батько й мати,
Що ми лиш тобі криваву смерть несем!
Хоч тепер нас ворог нищить і руйнує,
Каже відкрито: "України нєт!"
Але ми докажем ворогові збройно,
Що Вкраїна була і ще буде жить.
Наш народ великий гордо відізвався –
Показав він світу, що він ще живе,
Нас Степан Бандера у бою провадить,
А у УГВР політику веде.
Степану Бандері зложимо подяку
За його труди й визволення.
Хай живе Бандера – провідник народу,
А з ним Україна вільна і свята.
З ворогом лютим в бій кривавий йдем,
Ми свято вірим в нашу перемогу,
Бо ми Вкраїні волю принесем.
Хоч тисяча впаде за її свободу,
Ті, що остануть, будуть продовжать
Боротьбу за волю, за нашу державу
Від Сяну до Дону, Тиси по Кавказ.
Нас ворог боїться, каже, що бандити,
Хоче відірвати від братів, сестер.
Але, лютий кате, знають батько й мати,
Що ми лиш тобі криваву смерть несем!
Хоч тепер нас ворог нищить і руйнує,
Каже відкрито: "України нєт!"
Але ми докажем ворогові збройно,
Що Вкраїна була і ще буде жить.
Наш народ великий гордо відізвався –
Показав він світу, що він ще живе,
Нас Степан Бандера у бою провадить,
А у УГВР політику веде.
Степану Бандері зложимо подяку
За його труди й визволення.
Хай живе Бандера – провідник народу,
А з ним Україна вільна і свята.
Примітки:
Написана ця пісня у 1944 році у бункері біля села Недільна на Самбірщині. Вона була дуже популярна в УПА. На Закерзоння (нині Польща) її перенесли вояки з сотні "Сокола" і першої сотні куреня "Прута" у липні 1945 року. Мілько Халепа родом із Самбірщини, був гімназистом другої академічної гімназії у Львові, член ОУН, упівець.Частину мелодій взято зі збірника "Літопис Української Повстанської Армії", том 25. Видавець – спільне українсько-канадське підприємство "Літопис УПА", Торонто – Львів, 1997.
Решта пісень, які не вказані у примітках, відтворені з власної пам’яті упорядника. Кілька мелодій записано у селі Кимир Перемишлянського району Львівської області в різні роки від односельчан, з якими їх співав і вони міцно закарбувались у юначій пам’яті.
Повстанські пісні були дуже популярні як на Волині, так і в Галичині, в інших регіонах, де тільки діяла славна УПА.
Внаслідок народної обробки (у більшості випадків вони передавались з уст в уста) в різних місцевостях, навіть у близьких сусідніх селах побутували відмінні варіанти мелодій і тексту. На повні груди співались ці улюблені пісні у західноукраїнських селах. Особливо вільно почувала себе молодь, коли не було "облавців" (солдатів-червонопагонників, емгебістів), яких і перевдягнутих люди добре навчились розпізнавати. Навіть собаки лагідніше гавкали, як їх не було у селі.
Упорядник передавав перевагу тим варіантам пісень, які виконувались старшими поколіннями, а відтак – ближчі до часу їх створення. До усіх мелодій упорядник дописав інші голоси, здійснив просту гармонізацію (обробку). Зроблено це спеціально, щоб пристосувати їх для широкого й зручного масового співу.
Щира подяка пані Галині Марчук – заступнику голови Волинського відділення товариства "Україна" – за матеріали про автора пісні "Гей на півночі, на Волині" (колишнього повстанця й поета Василя Прийму), Богдану Самохваленку, композиторам Мирославу Стефанишину, Віктору Герасимчуку.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення