Зажурились хлопці
Зажурились хлопці, як тепер прожити:
Столочили орди наше раннє жито.
В небі – чорні круки, в полі – вовчі зграї,
А в чужих кайданах мати помирає.
Хто вродився вільним – не боїться смерті,
За кохану землю ладен він померти.
До катів ненависть – то найперша зброя,
Хто рабом не схоче – стане ще героєм.
У боях жорстоких ран ніхто не лічить,
Кожен з нас загине, якщо треба, тричі.
Без штиків московських, без дротів берлінських
Житиме щасливо народ український.
Є в нас Батьківщина, буде ще Держава,
Слава Україні і героям слава!
Столочили орди наше раннє жито.
В небі – чорні круки, в полі – вовчі зграї,
А в чужих кайданах мати помирає.
Хто вродився вільним – не боїться смерті,
За кохану землю ладен він померти.
До катів ненависть – то найперша зброя,
Хто рабом не схоче – стане ще героєм.
У боях жорстоких ран ніхто не лічить,
Кожен з нас загине, якщо треба, тричі.
Без штиків московських, без дротів берлінських
Житиме щасливо народ український.
Є в нас Батьківщина, буде ще Держава,
Слава Україні і героям слава!
Примітки:
1. Записав, розшифрував Ростислав Кушнірук від поета Струцюка Йосипа Георгійовича, 1934 р.н., жителя м. Луцька.2. Посвяти повстанцям, що стали піснями уже в наші дні, могли б скласти окремий розділ книги, що свідчить про неперервність традицій творення української патріотичної пісні.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.Рекламне оголошення