Вже вечір вечоріє [2]

1. Приспів повторюється після кожного куплету.
2. В іншому варіанті пісні приспів має такий вигляд:
3. Автор слів Микола Сорокаліта народився в с. Вибранівці на Львівщині. Вихованець "Просвіти", зріс на традиціях української героїки. Відмовившись зректися своєї національності і перенести метрику з церкви до костелу, він вимушений залишити п’ятий клас державної математично-природничої гімназії у Львові, поринув у громадську роботу. В 19 років був ув’язнений за розповсюдження націоналістичних листівок. Через півтора року вийшов на волю, став членом ОУН. Потім його кілька разів арештовують, а в 1939 р. поляки запроторюють до страшної в’язниці Берези Картузької, з якої вийшов після розгрому Польщі. Був у підпіллі. В 1941 р. проголошував Акт відновлення Української держави на Жидачівщині (Вибранівці, Глібовичах, Загірних Брильцях та інших). Уник гестапівського арешту і появився в УПА як воїн Люлька. Писав вірші.
Якось повстанцям стало відомо, що окупанти мають намір передислокувати районний центр з Нових Стрілищ у Вибранівку з метою блокування і знищення воїнів УПА. Туди прибув гарнізон 100 чоловік емгебістів. Повстанський провідник вирішив не допустити здійснення цього наміру. В боївці М. Сорокаліта залишилось лише 10 чоловік і стільки налічувалось у групі самооборони. Несподівана вечірня атака була настільки вдалою, що ворог лише відстрілювався. У цьому бою вміло діяв юнак-кулеметник Смерека. Маневруючи, він заливав окупантів свинцевим вогнем. Блискуча операція зірвала назавжди намір ворога.
І ось під враженням цього бою, подвигу юнака-кулеметника в умовах побуту Дев’ятницького лісу біля сіл Вибранівка та Чижиків літом 1946 р. народились рядки цієї пісні. Їх прочитав кущовий Василь Заставний Шершень (загинув в 1950 р.) і підібрав до них мелодію. У наспівуванні допомагали бойові побратими. Аматори дещо трансформували відому мелодію і поклали на неї ці віршовані рядки. Так появилась пісня.
Через Дев’ятники і Вибранівку проходив зв’язок повстанців на Карпати і далі на Захід. По зв’язку постійно прибували люди, нова пісня припала до душі, її переймали і несли у свої відділи. Пісня швидко пішла в люди, де для кращого звучання до приспіву долучено вигук "ех" або "ах".
В одному з численних нерівних боїв тяжко поранений М. Сорокаліта знепритомнів і потрапив до рук емгебістів. Пережив страшні тортури. Був засуджений до кари смерті, потім заміненої на 25-річну каторгу. Відбував у концтаборах Кінгірі, на мідних рудниках в Джез-казгані, готував повстання. Втративши здоров’я, в 1957 р. визнаний нездатним до праці; йому трохи скоротили термін ув’язнення і він повернувся в Україну, переїхав у м. Миколаїв на Львівщину, де і проживає до цього часу. Записав народний варіант пісні Євген Гіщинський з власної пам’яті.За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.

Рекламне оголошення