Зродились ми великої години

текст
Зродились ми великої години
З пожеж війни, із полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гнів і злість на ворогів.

І ось ми йдем у бою життєвому –
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець, той здобуває світ.

Не хочемо ні слави, ні заплати.
Заплатою нам – розкіш боротьби!
Солодше нам у бою умирати,
Ніж жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій!
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаєм весь великий нарід свій.

Велику правду – для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе!
Вітчизні ти будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад усе!

Веде нас в бій борців упавших слава.
Для нас закон найвищий – то приказ:
"Соборна Українська держава –
Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ".

Примітки:
Автор музики невідомий, слова написав Олесь Бабій у 1929 р. в Парижі. Олесь Бабій народився 17 березня 1897 р. у селі Середня Калуського району Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Празі в 1924-1929 рр. У 1922 р. разом з В. Бобинським, Р. Купчинським, Ю. Шкруляком організував групу поетів-символістів "Митуса". Брав активну участь в політичному і громадському житті, був учасником визвольних змагань, хорунжим УГА та співучасником пресової кватири Київської формації Січових Стрільців. У 1929 р. – учасник установчого конгресу ОУН, за що польський уряд засудив його на 4 роки ув’язнення. Йому належать поетичні збірки "Ненависть і любов" (1921), "Поезії" (1923), "Перехрестя" (1930), "За щастя оманою" (1930), "Пожнив’я" (1939), повість "Перші стежки" (1937), "Дві сестри" (1938), "Останні" (1938), а також дослідження про М. Шашкевича, Ю. Федьковича, М. Федюшку (монографія Миколи Федюшка-Євшан (1930), Б. Антонича, В. Шекспіра).
З 1930 р. жив у Словаччині, Холмі, Німеччині, СІЛА. В еміграції створив поеми "Жнива" (1946), "Повстанці" (1956), видав збірку поезій "Світ і людина" (1947), був співробітником "Літературно-наукового вісника".
Помер Олесь Бабій 2 березня 1975 р. у м. Чикаго (США). Йому і належать вікопомні слова безсмертного гімну ОУН.
Записав, розшифрував народний варіант і обробив для хору Ростислав Кушнірук від учасниці визвольних змагань Степанюк Анісії Карлівни, 1926 р.н., жительки с. Вичовки Демидівського району Рівненської області.
Джерело:
За волю України / Упорядник Євген Гіщинський. – Луцьк: Навчально-методичний центр культури Волині, 2007. – 391 с.

Рекламне оголошення