Ой там у полю на траві зеленій

Ой там у полю на траві зеленій,
Ой там лежить стрілець тяженько ранений.

А в праву рученьку, а в ліву ноженьку,
Ой там лежить стрілець ранений тяженько.

Прийшла до него стара мати єго,
Плаче, ридає та й жалує єго:

– Ой, сину мій, сину, то-сь ся довойовав,
Що-с руки і ноги да й си не жаловав.

– Ой, мати, мати, не стій коло мене,
Возьми си хусточку, обітри кров з мене.

Прийшла до него сама мила єго,
Плаче, ридає та й жалує єго.

Ой, милий мій, милий, то-сь ся довойовав.
Що-с руки і ноги да ти не жаловав.

Примітки:
Зап. Василь Баричко 1919 р. на фронті з листа Гната Куцели з 1 полку, 24 куреня, 7 стрілецької бригади до Юлії Куцели, пов. Калуш, тепер Івано-Франківська обл. (ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 278, арк. 16).
Вар.: Гіщинський, 1992, с. 98-99; Подуфалий, 1996, с. 47.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення