Повіяв вітер степовий [4]

текст
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила,
Впав в бою січовий стрілець –
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий,
Пора йому гуляти,
Він впав як той сухий листок,
Повік буде лежати.

Заплаче матінка стара,
Заплаче-заридає,
Заплаче мила й не одна,
Сльозами личко вляє.

Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько краче:
– Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче.

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила,
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 13.07.2001 р. у с. Юрківці Заставнівського р-ну Чернівецької обл. від Фарбатюк Олени, 1937 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення