Подай, дівчино, руку на прощання [2]
– Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз,
Бо прийшла хвилина, час іти до бою,
Мушу сповняти свій наказ.
Ми йшли до бою темненької ночі,
А зорі ясно сіяли.
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному падали.
Бачив я, бачив раненого друга,
Як упав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:
– Напишіть до батька, напишіть до мати,
Напишіть до любої дівчини,
Що мене ховають у неділю вранці,
О пів до осьмої години.
Не було там батька, не було там мати,
Не було там любої дівчини,
Лиш вірні друзі ревно заплакали
Кругом стрілецької могили.
Може, в останній вже раз,
Бо прийшла хвилина, час іти до бою,
Мушу сповняти свій наказ.
Ми йшли до бою темненької ночі,
А зорі ясно сіяли.
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному падали.
Бачив я, бачив раненого друга,
Як упав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:
– Напишіть до батька, напишіть до мати,
Напишіть до любої дівчини,
Що мене ховають у неділю вранці,
О пів до осьмої години.
Не було там батька, не було там мати,
Не було там любої дівчини,
Лиш вірні друзі ревно заплакали
Кругом стрілецької могили.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. О. Кузьменко 25.09.1997 р. у с. Трач Косівського р-ну Івано-Франківської обл. від Гуцайло Анни, 1939 р.н. "Навчилась цієї пісні ще у дитинстві". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення