Подай, дівчино, руку на прощання [1]
текст
ноти– Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз,
Прийшла ми карта, мус йти до бою,
Мушу сповняти приказ.
Ми йшли до бою темненької ночі,
Де-не-де зорі сіяли.
Гармати били, а ми наступали,
Хоч оден по другім упадали.
Бачив я, бачив зраненого друга,
Як упав на землю ще живим,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив.
– Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до милої дівчини,
Що остра куля грудь мою пробила
О пів до другої години.
Не було ні батька, не було ні мати,
Не було ні вірної дівчини,
Тільки гармати жалібно заграли,
Як мене в могилу ховали.
Може, в останній вже раз,
Прийшла ми карта, мус йти до бою,
Мушу сповняти приказ.
Ми йшли до бою темненької ночі,
Де-не-де зорі сіяли.
Гармати били, а ми наступали,
Хоч оден по другім упадали.
Бачив я, бачив зраненого друга,
Як упав на землю ще живим,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив.
– Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до милої дівчини,
Що остра куля грудь мою пробила
О пів до другої години.
Не було ні батька, не було ні мати,
Не було ні вірної дівчини,
Тільки гармати жалібно заграли,
Як мене в могилу ховали.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. О. Кузьменко 11.09.1992 р. у с. Розвадів Миколаївського р-ну Львівської обл. від Скрипець Анни, 1909 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Варіанти цієї надзвичайно поширеної на Опіллі, Бойківщині, Покутті, Поділлі стрілецької пісні істотно не відрізняються. Як правило, зміни стосуються закінчення:
Кузьменко, д/а (зап. 29.09.1997 р., с. Устя Снятинського р-ну Івано-Франківської обл).
Лиш мої друзі наді мнов стояли,
І сумненько оркестра грала.
І сумненько оркестра грала.
Кузьменко, д/а (зап. 02.10.1997 р., с. Підвисоке Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.).
Виконують пісню під час проводів в армію, в родинному колі.
Вар.: Правдюк, 1991, с. 67; Гіщинський, 1992, с. 42; Сокіл В., Сокіл Г., 1998, с. 441; Голдрич, 2002, с. 34-35.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення
Оркестра жалібної грала.