Прощай, дівчино, прощай, єдина [4]

текст
– Прощай, дівчино, прощай, єдина,
Бо я вже січовий стрілець,
Може, за рочок, може, за чотири
Станем обоє під вінец.

Прощай, дівчино, прощай єдина,
Бо я їду на війну,
Може, за рочок, може, за чотири
Назад до тебе поверну.

– Не їдь, миленький, на ту війноньку,
Бо на війноньці загинеш
Та й мене, нещасну молоду дівчину,
Раз навіки покинеш.

– Не можу я, мила, сього зробити,
Бо мене кличе Вітчина,
В кайдани закута, кровцію зрошена
Наша славна Україна.

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. О. Кузьменко 23.06.1992 р в с. Долина Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. від Шпак Софії, 1927 р.н. та Максимчук Марії, 1933 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення