Прощай, дівчино, прощай, єдина [2]

текст
– Прощай, дівчино, прощай, єдина,
Бо я вже їду на війну,
Може, за рочок, може, за чотири
Назад до тебе поверну.

– Не їдь, милейкий, на ту війнойку,
Бо на війнойці загинеш,
І мене молоду, нещасну дівчину,
Раз назавше покинеш.

І розпрощались та й розійшлися,
Милий поїхав на війну,
По кілька воєн – і то завзятих –
Козак на війні загинув.

Як ся дівчина того дізнала,
І стала гірко плакати:
– Ой і ти, земле, ой ти, сирвая,
За що так тяжко караєш?

О Україно, о наша ненько,
Як ти дорого коштуєш:
Тих, що найкращі наші герої,
Ти в сирву землю ховаєш!

Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
2. Зап. В. Коваль 21.06.1990 р. у с. Бердихів Яворівського р-ну Львівської обл. від Стецько Наталії, 1926 р.н. (Архів ПНДЛМЕ, ГЕК-56, арк. 150). Нотна транскрипція В. Коваля.
Вар.: Дем’ян, арк. 32 (с. Витвиця Долинського р-ну Івано-Франківської обл.); Подуфалий, 1996, с. 59 (с. Жуків Бережанського р-ну Тернопільської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення