Розпрощався стрілець із своєю ріднею

текст
Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за стрілецький звичай
Йдемо в бій за свою перемогу.

А вітер в степу травою колише,
Дуб зелений додолу схилився,
Листя шелестить, вбитий стрілець
Над ним коник його зажурився.

– Ой коню ж, мій коню, не стій наді мною,
Я тим часом полежу у полі,
Біжи, коню мій, скажи неньці рідній,
Що я лежу у степу забитий.

Най батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть,
Я в степу лежу за ідею свою,
Чорний крук наді мною закряче.

Примітки:
Зап. О. Кузьменко 15.11.1997 р. у с. Мокротин Жовківського р-ну Львівської обл. від Вахули Петронелії, 1933 р.н. "Співали пісню на стрілецькій могилі у с. Наконечному на Яворівщині". Найпоширеніший варіант. Він є основою для інших варіантів, доповнених у повстанському середовищі, з характерною кінцівкою про партизанів. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Вар.: Правдюк, НТЕ, 1991, № 6, с. 39; Смаль, 1997, с. 109-110; Береза, Дацко, 1997, с. 180; Сокіл В., Сокіл Г., 1998, с. 416-417; Андрусяк, Паньків, 2001, с. 208; Харчишин, арк. 252 (с. Романів Перемишлянського р-ну Львівської обл).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення