Прощай, дівча, прощай, мила, я з тобов останній раз

текст
Прощай, дівча, прощай, мила, я з тобов останній раз,
Бо стрілецька сурма грає і до бою кличе нас.

Я з тобою нині стою, завтра іду воювать
Або завтра у могилі буду вічно спочивать.

Оглянувся козаченько на широкий битий шлях,
Де прощав свою миленьку, де прощав останній раз.

Маширує військо з поля, барабани сумно б’ють,
А вже стрільця січового атамани вже несуть.

Стрільця несуть, коня ведуть, кінь головоньку клонить,
За ним, за ним дівчинонька білі рученьки ломить.

Стрільця несуть, коня ведуть, кінь ся спотикає,
За ним, за ним дівчинонька з жалю умліває.

Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
2. Зап. О. Харчишин 22.07.1994 р. у с. Звенигород Пустомитівсь- кого р-ну Львівської обл. від Закалик Ксенії, 1916 р.н. (Харчишин, арк. 264). Нотна транскрипція В. Коваля.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення