Виряджала стара мати синочка до бою
текст
нотиВиряджала стара мати синочка до бою,
Розчесала гарні кудрі понад головою.
– Іди, іди, мій синочку, іди, не барися,
Як побореш ворожечка, додому вертайся.
– Іду, іду, моя ненько, в далеку дорогу,
А ти іди молись Богу, щоб вернувсь додому.
Ждала, ждала стара мати, під Крути ходила:
Чи не знайде між хлопцями* рідненького сина.
А як його упізнала, рученьки зломила,
Обняла й’го головочку та й заголосила:
– Люляй-люляй, мій синочку, а я твоя мати,
Сину любий, Боже милий, вороже проклятий.
Розчесала гарні кудрі понад головою.
– Іди, іди, мій синочку, іди, не барися,
Як побореш ворожечка, додому вертайся.
– Іду, іду, моя ненько, в далеку дорогу,
А ти іди молись Богу, щоб вернувсь додому.
Ждала, ждала стара мати, під Крути ходила:
Чи не знайде між хлопцями* рідненького сина.
А як його упізнала, рученьки зломила,
Обняла й’го головочку та й заголосила:
– Люляй-люляй, мій синочку, а я твоя мати,
Сину любий, Боже милий, вороже проклятий.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
* При повторі співають "між трупами".
2. Зап. О. Кузьменко 13.07.2001 р. у с. Юрківці Заставнівського р-ну Чернівецької обл. від Фарбатюк Олени, 1937 р.н. і Дупешко Євгенії, 1923 р.н. "Навчились цієї пісні від рекрутів. Наприкінці 1940-х рр. дуже багато людей її знало". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення