Виряджала мати сина під Крути до бою [2]
Виряджала мати сина під Крути до бою,
Розчесала кучерики та й над головою.
– Іди, сину, воювати, в бою не здавайся,
Як розіб’єш вороженьків, додому вертайся.
Ждала, ждала мати сина, під Крути ходила
Та й шукала між трупами найменшого сина.
А як знайшла труп синочка – голову склонила,
Положила на коліна та й заголосила:
– Люляй, люляй, мій синочку, бо я твоя мати,
Сину любий, Боже милий, вороги прокляті.
Розчесала кучерики та й над головою.
– Іди, сину, воювати, в бою не здавайся,
Як розіб’єш вороженьків, додому вертайся.
Ждала, ждала мати сина, під Крути ходила
Та й шукала між трупами найменшого сина.
А як знайшла труп синочка – голову склонила,
Положила на коліна та й заголосила:
– Люляй, люляй, мій синочку, бо я твоя мати,
Сину любий, Боже милий, вороги прокляті.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. Є. Луньо 28.02.1996 р. у с. Наконечне Друге Яворівського р-ну Львівської обл. від Меньок Марії, 1927 р.н., Когут Стефанії, 1927 р.н., Климус Михайлини, 1936 р.н. "Пісню принесли сестри Линди Марія та Михайлина з Сибіру, її співав Матвійчук Степан з Бродівщини" (Луньо, д/а, п. 2, зш. 1, арк. 10). Нотна транскрипція М. Бундз.
Вар.: ПВНЦ, ф. 5, од. зб. 9-А, арк. 27 (зап. 14.07.1990 р., с. Нуйно Камінь-Каширського р-ну Волинської обл., Трушик Г.К., 1926 р.н.; зачин. "Виряджала мати сина в рекрути до бою").
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення