А ви, хлопці, посходіться
текст
нотиА ви, хлопці, посходіться,
З дівчатами полюбіться.
Полюбіться, покохайтесь,
Разом пісню заспівайте.
Заспівайте про руїну,
Закарпатську Україну.
Про зелену Верховину,
Де стільки крови пролило.
Де погибли наші браття
В обороні Закарпаття.
Де Січ славна воювала –
За нарід життя дала.
За свій нарід, за свободу,
За самостійність народу.
Там над Хустом ворон кряче,
На чужині мати плаче.
Мати плаче на чужині,
Лежить донька в домовині.
Сестра плаче у неволі,
Лежать стрільці в чистім полі.
Ніхто трупів не ховає,
Похоронів не справляє.
Тільки круки серед ночі
Вибирають стрільцям очі.
Подивіться, соколята,
Чи не несе річка тата.
Мамі – сина, дітям – тата,
Коновальця кров проллята.
Діти – "Тато!" – злебеділи,
Там у річку полетіли.
Мати – "Сину!" – щебетала,
Та й у річку мертва впала.
Тільки сестра ся остала,
Що нам пісню описала.
З дівчатами полюбіться.
Полюбіться, покохайтесь,
Разом пісню заспівайте.
Заспівайте про руїну,
Закарпатську Україну.
Про зелену Верховину,
Де стільки крови пролило.
Де погибли наші браття
В обороні Закарпаття.
Де Січ славна воювала –
За нарід життя дала.
За свій нарід, за свободу,
За самостійність народу.
Там над Хустом ворон кряче,
На чужині мати плаче.
Мати плаче на чужині,
Лежить донька в домовині.
Сестра плаче у неволі,
Лежать стрільці в чистім полі.
Ніхто трупів не ховає,
Похоронів не справляє.
Тільки круки серед ночі
Вибирають стрільцям очі.
Подивіться, соколята,
Чи не несе річка тата.
Мамі – сина, дітям – тата,
Коновальця кров проллята.
Діти – "Тато!" – злебеділи,
Там у річку полетіли.
Мати – "Сину!" – щебетала,
Та й у річку мертва впала.
Тільки сестра ся остала,
Що нам пісню описала.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. Є. Луньо 14.02.1996 р. у с. Наконечне Друге Яворівського р-ну Львівської обл. від Лучки Катерини, 1934 р.н., та Гули Катерини, 1919 р.н. (Луньо, д/а, п. 2, зш. 3, арк. 1-2). Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Коновальця кров проллята – згадка про вбивство більшовицьким агентом Євгена Коновальця (1891-1938), військового і політичного діяча, співзасновника групи Січових Стрільців, полковника армії УНР, згодом прославленого команданта УВО та голови Проводу ОУН. Ця історична постать знайшла відображення у низці пісенних новотворів (див.: Народні пісні про Євгена Коновальця // Воля і Батьківщина. – 1998, № 3 (12/28)).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення