А ви, хлопці, не журіться [1]
А ви, хлопці, не журіться,
З дівчатами полюбіться.
Полюбіться, покохайтесь
І всі разом заспівайте.
Заспіваймо про руїну,
Про Закарпатську Україну.
Як Січ славна воювала,
Кров за нарід проливала.
Кров рікою червоніє,
Українське серце мліє.
Ніхто трупів не ховає,
Похоронів не справляє.
Тільки ворон опівночі
Видзьобує карі очи.
Карі очи, чорні брови
Не діждалися любові.
З дівчатами полюбіться.
Полюбіться, покохайтесь
І всі разом заспівайте.
Заспіваймо про руїну,
Про Закарпатську Україну.
Як Січ славна воювала,
Кров за нарід проливала.
Кров рікою червоніє,
Українське серце мліє.
Ніхто трупів не ховає,
Похоронів не справляє.
Тільки ворон опівночі
Видзьобує карі очи.
Карі очи, чорні брови
Не діждалися любові.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. О. Кузьменко, О. Фружинська 29.08.1998 р. у с. Лапшин Бережанського р-ну Тернопільської обл. від Лещук Ганни, 1949 р.н. та Хомин Марії, 1948 р.н. "Співали коло церкви на ягілці, і тепер, коли свята Незалежності, як йдем до могил стрільців. Вона є добра маршова пісня". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Заспівайте про руїну, про Закарпатську Україну – йдеться про Карпатську Україну, українську державу на Закарпатті, що була проголошена у м. Хусті 10 листопада 1938 р. (див. коментар до "Там над містом Хустом висока могила", а також "Уже весна красна, трави зеленіють"). Вар.: Лавришин, 1996-1997, с. 219.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення