В нашім селі на горбочку [7]
текст
нотиВ нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.
Коло неї, ніби квіти,
Стоять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.
Хоч ягілка невесела,
Заспіваймо, міста, села.
Най почують з могил тії
Стрільці наші січовії.
Най воскресне Україна,
Сріблом-злотом замаїна.
Най приведе за собою.
За рученьку добру долю.
Нарід її привітає,
"Ще не вмерла заспіває".
Най почують усі люди,
Що колись весело буде.
Ще не вмерла тая слава,
Що сімсот літ в степу спала.
Стоїть церква на видочку.
Коло неї, ніби квіти,
Стоять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.
Хоч ягілка невесела,
Заспіваймо, міста, села.
Най почують з могил тії
Стрільці наші січовії.
Най воскресне Україна,
Сріблом-злотом замаїна.
Най приведе за собою.
За рученьку добру долю.
Нарід її привітає,
"Ще не вмерла заспіває".
Най почують усі люди,
Що колись весело буде.
Ще не вмерла тая слава,
Що сімсот літ в степу спала.
Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. А. Паславський, Є. Ванцалов 15.05.1994 р. у с. Нем’яч Бродівського р-ну Львівської обл. від Олійник Олени, 1927 р.н. (Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-344, арк. 13-14). Нотна транскрипція М. Вовк. Вар.: Лавришин, 1996-1997, с. 392 (зап. із Козівського р-ну Тернопільської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення