В нашім селі на горбочку [5]
В нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.
Коло неї ростуть квіти,
Сидять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.
А ви, хлопці, не сумуйте,
Гаївочки заспівайте.
Щоби було її чути,
Наший голос, наші нути.
Щоби голос розходився,
По діброві розстелився.
По діброві і по полі,
Де лежать стрільці січові.
По травиці, по шовковій,
Де лежать стрільці січові.
А вни тоді повмирали,
Як Вкраїну здобували.
А ви, хлопці, пісню чуйте,
В темнім гробі не сумуйте.
Ми ваші могили знаєм,
Квіточками уквітчаєм.
Квіточками та й вінцями,
Вкраїнськими прапорцями.
Стоїть церква на видочку.
Коло неї ростуть квіти,
Сидять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.
А ви, хлопці, не сумуйте,
Гаївочки заспівайте.
Щоби було її чути,
Наший голос, наші нути.
Щоби голос розходився,
По діброві розстелився.
По діброві і по полі,
Де лежать стрільці січові.
По травиці, по шовковій,
Де лежать стрільці січові.
А вни тоді повмирали,
Як Вкраїну здобували.
А ви, хлопці, пісню чуйте,
В темнім гробі не сумуйте.
Ми ваші могили знаєм,
Квіточками уквітчаєм.
Квіточками та й вінцями,
Вкраїнськими прапорцями.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. Волошин 07.05.1995 р. у с. Подорожнє Жидачівського р-ну Львівської обл. від гурту жінок. (Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-508, арк. 17-18). Нотна транскрипція Л. Добрянської.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення