В нашім селі на горбочку [3]
В нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.
Біля неї, наче квіти,
Сидять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.
І ми, сестри, не дармуймо,
Гаївочку заспіваймо.
Щоби було її чути
На всі люди, на всі нути.
Щоби голос той змінився,
По Вкраїні постелився.
По Вкраїні і по полю,
Де лежать стрільці за волю.
Ви, стрільчики, пісню чуйте,
В темнім гробі заночуйте.
Ми могили ваші знаєм,
Квіточками обвінчаєм.
Квіточками, і стрічками,
І різними прапорцями.
Стоїть церква на видочку.
Біля неї, наче квіти,
Сидять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.
І ми, сестри, не дармуймо,
Гаївочку заспіваймо.
Щоби було її чути
На всі люди, на всі нути.
Щоби голос той змінився,
По Вкраїні постелився.
По Вкраїні і по полю,
Де лежать стрільці за волю.
Ви, стрільчики, пісню чуйте,
В темнім гробі заночуйте.
Ми могили ваші знаєм,
Квіточками обвінчаєм.
Квіточками, і стрічками,
І різними прапорцями.
Примітки:
1. Кожен рядок повторюється двічі.2. Зап. І. Калаш 1990 р. у с. Новосілка Підгаєцького р-ну Тернопільської обл. від Калаш Софії, 1939 р.н. (Пронь, 1992, с. 19).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення
текст
ноти