В нашім селі на горбочку [2]
текст
нотиВ нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.
Коло церкви, ніби квіти,
Ходять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.
Ми, дівчата, не дармуймо,
Гаївоньки заспіваймо.
Щоби голос нам відбився,
По діброві розстелився.
По діброві і по полю,
Де могили є за волю.
По травиці, по шовковій,
Де лежать стрільці січові.
Ви, стрільчики, пісню чуйте,
В темнім гробі не сумуйте.
Ми могили ваші знаймо,
Квіточками заквітчаймо.
Квіточками, і вінцями,
І різними прапорцями.
Стоїть церква на видочку.
Коло церкви, ніби квіти,
Ходять старші, ходять діти.
Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.
Ми, дівчата, не дармуймо,
Гаївоньки заспіваймо.
Щоби голос нам відбився,
По діброві розстелився.
По діброві і по полю,
Де могили є за волю.
По травиці, по шовковій,
Де лежать стрільці січові.
Ви, стрільчики, пісню чуйте,
В темнім гробі не сумуйте.
Ми могили ваші знаймо,
Квіточками заквітчаймо.
Квіточками, і вінцями,
І різними прапорцями.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. Г. Мартинець 06.11.1993 р. у с. Дидятичі Мостиського р-ну Львівської обл. від Завойко Ганни, 1930 р.н., та Завойка Романа, 1928 р.н. (Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-314, арк. 9). Нотна транскрипція Л. Добрянської. Вар.: Смоляк, 2001, с. 113-115 (с. Будилів Козівського р-ну, с. Глядки Зборівського р-ну Тернопільської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення