В нашім селі на горбочку [1]
текст
нотиВ нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.
Коло неї, мов ті квіти,
Ходят старші, ходят діти.
Ходят хлопці і дівчата,
Українські соколята.
Ви, дівчата, не сумуйте,
Гаївочку виводжайте.
Щоби голос ген розлився,
По діброві розстелився.
По діброві, по шовковій,
Де лежать стрільці січові.
А ви, стрільці, не сумуйте,
В темнім гробі пісню чуйте.
Ми могили ваші знаєм,
Квіточками заквітчаєм.
Квіточками ще й вінцями
І рідними прапорцями.
Стоїть церква на видочку.
Коло неї, мов ті квіти,
Ходят старші, ходят діти.
Ходят хлопці і дівчата,
Українські соколята.
Ви, дівчата, не сумуйте,
Гаївочку виводжайте.
Щоби голос ген розлився,
По діброві розстелився.
По діброві, по шовковій,
Де лежать стрільці січові.
А ви, стрільці, не сумуйте,
В темнім гробі пісню чуйте.
Ми могили ваші знаєм,
Квіточками заквітчаєм.
Квіточками ще й вінцями
І рідними прапорцями.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. О. Кузьменко, О. Фружинська 30.08.1998 р. у м. Козова Тернопільської обл. від Чорній Євгенії, 1925 р.н. Нотна транскрипція Л. Лукашенко. Вар.: Смоляк, Зінь, 1991, с. 23-24 (с. Нижбірок Гусятинського р-ну Тернопільської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення