У полі могила з вітром говорила [2]
У полі могила з вітром говорила:
– Повій, вітре буйнесенький, щоб я не зчорніла.
Щоб я не зчорніла, щоб я не змарніла,
Щоб на мені трава росла, росла-зеленіла.
Трава виростає, буйний вітер віє,
А в могилі спочивають стрільці січовії.
Ой спіть, соколята, хоч темная хата,
Вам весною хрест сквітчають українські дівчата.
Вкраїнські дівчата, українські діти –
Буде тая давня слава в піснях гомоніти.
Буде гомоніти та й буде казати:
Щоб не ждала сина з войни ні отець, ні мати.
Ні отець, ні мати, ні сестра, родина,
Щоб не ждала миленького любая дівчина.
– Повій, вітре буйнесенький, щоб я не зчорніла.
Щоб я не зчорніла, щоб я не змарніла,
Щоб на мені трава росла, росла-зеленіла.
Трава виростає, буйний вітер віє,
А в могилі спочивають стрільці січовії.
Ой спіть, соколята, хоч темная хата,
Вам весною хрест сквітчають українські дівчата.
Вкраїнські дівчата, українські діти –
Буде тая давня слава в піснях гомоніти.
Буде гомоніти та й буде казати:
Щоб не ждала сина з войни ні отець, ні мати.
Ні отець, ні мати, ні сестра, родина,
Щоб не ждала миленького любая дівчина.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. Т. Миськів 13.05.1992 р. у с. Золочівка Козівського р-ну Тернопільської обл. від Крук Марії, 1953 р.н. (Архів ПНДЛМЕ, ф. ГНЗ-172, арк. 9, 23).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення