У полі могила з вітром говорила [1]
У полі могила з вітром говорила:
– Повій, вітре буйнесенький, щоб я не змарніла.
Щоб я не зчорніла, щоб я не змарніла,
Щоб на мені трава росла, росла-зеленіла.
Навкруги могили трава зеленіє,
А в могилі спочивають хлопці молодії.
Сплять ріднії браття, хоч темненька хата,
А весною хрест вінчають вкраїнські дівчата.
Вкраїнські дівчата, українські діти –
Буде пісня [марнославна] полем гомоніти.
Буде гомоніти і буде казати:
– Най вас Бог поблагословить, Україна-мати.
І вітер не віє, і сонце не гріє,
Лиш у полі край дороги могила чорніє.
– Повій, вітре буйнесенький, щоб я не змарніла.
Щоб я не зчорніла, щоб я не змарніла,
Щоб на мені трава росла, росла-зеленіла.
Навкруги могили трава зеленіє,
А в могилі спочивають хлопці молодії.
Сплять ріднії браття, хоч темненька хата,
А весною хрест вінчають вкраїнські дівчата.
Вкраїнські дівчата, українські діти –
Буде пісня [марнославна] полем гомоніти.
Буде гомоніти і буде казати:
– Най вас Бог поблагословить, Україна-мати.
І вітер не віє, і сонце не гріє,
Лиш у полі край дороги могила чорніє.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. З. Василенко, Г. Довженок, Г. Іванько у травні 1970 р. у с. Олесино Козівського р-ну Тернопільської обл. від Кульбачинської Ярослави і Кусень Ганни (ІМФЕ, ф. 14-5, од. зб. 414, арк. 108-109). Вар.: Гіщинський, 1992, с. 96.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення