Ой у полі верба, а з-під неї йде вода

Ой у полі верба, а з-під неї йде вода,
Гей, там дівчина пізно воду брала, дівчина молода.

На доріжку глядить, аж доріжка курить.
Гей, там їдуть стрільці, стрільці січовії на конях вороних.

А що іден під’їжджа, до дівчини морга:
– Гей, ти, дівчино, мила чорнобрива, напій же мені коня.

– Не великий ти пан, напій же си сам,
Гей, зимна роса, а дівчина боса, ніженьки зросить собі.

– На Вкраїні бував і по світу блукав,
Та ще такої гордої дівчини у вічі не видав.

Примітки:
Зап. Н. Д. в [1930-і рр.] у м. Львові від Івана Слюцького, чл. тов-ва "Луг" (ІМФЕ, ф. 34-2, од. зб. 8 (т. 1), арк. 114). Вар.: ПВНЦ, ф. 5. од. зб. 9-Б, арк. 189 (зап. 27.07.1991 р., с. Тур’я Буського р-ну Львівської обл.).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення