Прощай, дівчино, бо я вже йду [2]
Прощай, дівчино, бо я вже йду,
Благослови мене на війну.
Летіла куля через гору
Та й ударила у грудь мою.
Потекла крівця річенькою
Аж до тихого Дунаю.
А в тім Дунаю бистра вода,
Вже мого хлопця в світі нема.
А в тім Дунаю бистра вода,
Там розмовляла мати моя.
Там розмовляла мати моя:
– Десь мого сина з войни нема.
Десь мого сина з войни нема,
Десь-го забила гостра куля.
Десь-го забила гостра куля,
Десь присипала сира земля.
Благослови мене на війну.
Летіла куля через гору
Та й ударила у грудь мою.
Потекла крівця річенькою
Аж до тихого Дунаю.
А в тім Дунаю бистра вода,
Вже мого хлопця в світі нема.
А в тім Дунаю бистра вода,
Там розмовляла мати моя.
Там розмовляла мати моя:
– Десь мого сина з войни нема.
Десь мого сина з войни нема,
Десь-го забила гостра куля.
Десь-го забила гостра куля,
Десь присипала сира земля.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. С. Стельмащук у 1970 р. у с. Скородинці Чортківського р-ну Тернопільської обл. від Шевців Михайлини, 1933 р.н. (Стельмащук, 1993, с. 182-183).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення