В Карпатах сум і жаль настав
В Карпатах сум і жаль настав,
Що ворог знов вже Батьківщину взяв,
Стогнуть, гудуть твердії шляхи биті,
Несуть неволю Україні.
І Тиса журно клекотить,
Ліс на Говерлі жалібно шумить.
Несуть нам кати неволю на багнетах,
І ллється кров у потоках.
І сірим шнурком Січ іде,
Січовиків у бій святий веде.
До зброї всі, козацькі діти милі,
Ще й крикнем: "Слава Україні!"
Що ворог знов вже Батьківщину взяв,
Стогнуть, гудуть твердії шляхи биті,
Несуть неволю Україні.
І Тиса журно клекотить,
Ліс на Говерлі жалібно шумить.
Несуть нам кати неволю на багнетах,
І ллється кров у потоках.
І сірим шнурком Січ іде,
Січовиків у бій святий веде.
До зброї всі, козацькі діти милі,
Ще й крикнем: "Слава Україні!"
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Зап. Є. Луньо 30.06.1991 р. у с. Бунів Яворівського р-ну Львівської обл. від Матвіїва Василя, 1925 р.н. (Луньо, д/а, п. 2, зш. 2, арк. 13). Нотна транскрипція В. Коваля.
Тиса – ліва притока ріки Дунай, у сточищі якої розташована більша частина Закарпаття.
Говерла – найвища гора українських Карпат, національний символ.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення