Ідуть коні сивогриві, копитами б’ючи
текст
нотиЇдуть коні сивогриві, копитами б’ючи, копитами б’ючи,
Заплакали українці, що до бою йдучи.
– Ой не плачте, українці, що до бою йдете, що до бою йдете,
Як вам Господь допоможе, то ся повернете.
Заїхали піді Львів, на кватирах стали, на кватирах стали,
Офіцери наказують, щоби не заспали.
– Набивайте, хлопці, кріса, набивайте швидко, набивайте швидко,
Бо патрулі дають знати, що вже ворог близько.
Ой билися вдень і вночі – кровці по коліна, кровці по коліна,
Напиймося, товариші, кровці замість вина.
А як будем кровцю пити, не будем платити, не будем платити,
А за нашу Україну будемо ся бити.
Заплакали українці, що до бою йдучи.
– Ой не плачте, українці, що до бою йдете, що до бою йдете,
Як вам Господь допоможе, то ся повернете.
Заїхали піді Львів, на кватирах стали, на кватирах стали,
Офіцери наказують, щоби не заспали.
– Набивайте, хлопці, кріса, набивайте швидко, набивайте швидко,
Бо патрулі дають знати, що вже ворог близько.
Ой билися вдень і вночі – кровці по коліна, кровці по коліна,
Напиймося, товариші, кровці замість вина.
А як будем кровцю пити, не будем платити, не будем платити,
А за нашу Україну будемо ся бити.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Зап. Є. Луньо 07.02.1992 р. у с. Коханівка Яворівського р-ну Львівської обл. від Гузьо Анастасія, 1922 р.н., Лози Софії, 1935 р.н. та Фульмес Анастасії, 1939 р.н. (Луньо, д/а, п. 1, зш. 7, арк. 11). Нотна транскрипція Л. Лукашенко.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.Рекламне оголошення