Там над містом Хустом висока могила

текст
Там над містом Хустом висока могила,
А в ній спочиває вся стрілецька сила.

Приспів:
Ой горе, ой горе, ой горе, ой горе,
А в ній спочиває вся стрілецька сила, раз.

– Чи ви, хлопці, спали, чи ви в карти грали,
Що ви Україну ворогам віддали?

– Ані ми не спали, ані в карти грали,
Бо ми, молоденькі, злу команду мали.

– Ви, гори Карпати, зійдіть на долину,
Стрільці України, прийдіть на хвилину.

Чи ви, хлопці, спали, чи ви в карти грали,
Що ви Україну навіки продали?*

Ані ми не спали, ані в карти грали,
Но ми, молоденькі, злу команду мали.

– Щоб ти, мамцю, знала, яка мені біда,
То б ти передала горобчиком хліба.

Горобчиком хліба, соловейом соли,
Щоб ти, мамцю, знала, як тяжко в неволи.

Примітки:
1. Приспів повторюється після кожного куплету.
* У приспіві після цього куплету відбувається заміна "Що ви Україну ворогам віддали".
2. Зап. О. Кузьменко 29.08.1998 р. у с. Криве Козівського р-ну Тернопільської обл. від Погорілої Стефанії, 1930 р.н.
Хуст – місто (тепер районний центр Закарпатської обл.), яке від 10 листопада 1938 р. до 16 березня 1939 р. було столицею незалежної держави Карпатська Україна. Її народні оборонці – січовики Карпатської Січі – стояли на смерть у нерівному двобої з окупаційними угорськими військами. Полеглих карпатських січовиків поховали на замковій горі міста.
Серед старшин Карпатської Січі була значна частина галичан, вихідців із стрілецьких лав. Це знайшло місце в ототожненні пісенного образу січового стрільця, а відтак його фольклорної типізації (див. пісні "Замахнула мечем, запалила вогнем", "Посумніли гори Карпати", гаївки "А ви, хлопці, не журіться", "Уже весна красна, трави зеленіють" та ін.).
Варіант є зразком актуалізаційних можливостей фольклорного тексту (див. прим. до "На Вкраїні радість стала, да гей!"). Побутують контаміновані варіанти, див.: Береза, Дацко, 1997, с. 175.
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення