Коло Тухлі славні гори поросли лісами

Коло Тухлі славні гори поросли лісами.
Там вороги три місяці крились перед нами.

Там крилися три місяці, ллялась кров невинна,
І згадати історія ті гори повинна.

Гора Чиряк і Маківка повік не забуті –
Там "Соколи" боролися і "Січі" невгнуті.

Там то приступом до бою ішла Степанівна,
Не знайдеться у Европі дівчина їй рівна.

Іде сміло, в руках зброя, панна, як лелія:
"Ідім вперед, стрільці мої, на вас вся надія.

Ідім сміло в бій завзятий, то рідна землиця!
Перед нами – ось дивіться, як москаль валиться!"

Пішли сміло на багнети, Маківку зайняли,
Полягло їх там сто сорок, свого доконали.

Впало ворогів там много – і світ ся дивує,
Що незнаний світу нарід москаля тратує.

Став сміло в ряди війська, іде на границі
І боронить так завзято рідної землиці.

Іде бодро через поля та через руїни –
Прикрашує історію неньки-України.

Рознеслися по всім світі велика новина,
Що в бій ідуть з ясним крісом козак і дівчина.

Примітки:
Зап. Глушок, кошовий Січі в с. Лапшин, тепер Бережанського р-ну Тернопільської обл. ("Вістник СВУ", 1915, ч. 33-34, 26 вересня).
Тухля – село, тепер Сколівського р-ну Львівської обл.
"Січі", "Соколи" – культурно-громадські товариства, які виникли в Галичині і Буковині у перше десятиліття XX ст.; відіграли провідну роль у національно-патріотичному гартуванні української молоді міст і сіл напередодні Першої світової війни.
У повоєнний час було опубліковано варіант, що має незначні стилістичні, синонімічні заміни, скорочення (немає 13-16 рядків). Прим. до пісні підтверджує її фольклорність: "Зложили в 1917 р. три селянки в Славську, а саме: Марія Онаць, Федуся Ферин і Настя Кірай" (див.: Нова хата, 1932, листопад, с. 1).
Джерело:
Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с.

Рекламне оголошення